Богдан Дадяк: «Новицька громада має ресурси і перспективи для розвитку, щоб бути самодостатньою»

Наша розмова з очільником Новицької територіальної громади Богданом Дадяком відбувається після 100 перших днів його перебування на посаді сільського голови, говоримо про перші висновки, головні завдання, великі і малі проблеми громади і її перспективи.

— Богдане Івановичу, про великі плани, будівництво, ремонти, благоустрій, звісна річ, можна говорити багато, якщо є самодостатній бюджет і передбачені на ці цілі кошти у бюджеті розвитку. Як Ви б охарактеризували бюджет громади на 2021 рік?

— У бюджеті 2021 року, який аж ніяк не можна назвати бюджетом «проїдання», закладено необхідні фінансові ресурси для забезпечення функціонування всіх без винятку бюджетних галузей громади. Також ми передбачили у сільському бюджеті кошти у сумі майже 3 мільйони гривень на співфінансування у рамках національної програми «Велике будівництво» на продовження будівництва спортзалу Новицького ліцею.

У нинішніх умовах, у період карантину, місцеві бюджети надто складні до виконання. Основним джерелом доходу, крім субвенцій, є податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), 60% від якого залишаються в громаді.

Крім прибуткового податку із зарплати , все інше — доходи з оренди, місцеві збори, навіть земельний податок, зібрати дуже не просто. Але ми наразі активно працюємо над наповненням бюджету.

Бюджет Новицької громади на 2021 рік, сподіваюся, не є остаточним документом, маю надію, що за результатами першого півріччя зможемо його переглянути в сторону збільшення. Після передачі землі у власність громади робимо повний облік усіх земель. Переглядаємо та вивчаємо всі договори. Працюємо, щоб мати й інші джерела надходжень.

Разом з тим з іншими громадами, які у подібній ситуації, звертаємо увагу держави, що сільські громади не можуть фінансово конкурувати із громадами, центрами яких є промислові міста, де розвинуті виробництво, сфера обслуговування. Тому я особисто підтримую ініціативи громад, щоб у місцевих бюджетах залишали не 60% ПДФО, а хоча б 65-70 відсотків.

— Отже, держава, аби підтримати реформу децентралізації і життєдіяльність громад, має піти їм назустріч і впровадити зміни на законодавчому рівні?

— Саме так. На мій погляд, треба зробити кілька кроків.

По-перше, для того, щоб створити комфортні умови людини за місцем проживання, надати їй якісно весь спектр послуг, потрібні кошти, тому кожен мав би сплачувати ПДФО за місцем постійного проживання, а не за місцем праці: у Києві, в Івано-Франківську, Калуші чи деінде.

По-друге, законодавець мав би звернути увагу на несправедливий розподіл акцизного податку. Заправні станції здебільшого зосереджені у містах. Жителі сільських громад теж заправляють пальним свої транспортні засоби, а акцизний податок іде у бюджети інших, більш потужних громад.

По-третє, зараз у багатьох громадах, і наша — не виняток, люди встановлюють сонячні електростанції. Заробляє на цьому людина, заробляє установа, якій продають енергію, задоволена та громада, де ця установа зареєстрована, оскільки 18% від суми, яку заробляє СЕС, спрямовується їй у бюджет. А от громада, приміром Новицька, від діяльності СЕС має великий «нуль». На мій погляд, це не зовсім справедливо. Податки мали б іти у ті громади, на території яких ці СЕС розміщені.

— Це далекоглядні плани, які залежать від волі уряду, Верховної Ради, але наразі треба виходити з того, що є.

— Всі розуміємо, що в період карантину, в умовах економічної кризи, хоча і будуємо глобальні плани, але залишаємося реалістами і шукаємо ресурси для розвитку.

Щоб мати розвиток у нинішній ситуації, насамперед, треба раціонально використовувати зокрема і субвенції та дотації із державного бюджету. У приклад можу поставити галузь освіти Новицької громади, вона, за оцінкою експертів Програми U-LEAD, займає 4 позицію за фінансовою спроможністю серед 62 територіальних громад області. Це — результат успішної співпраці освітян, батьків і, звісно, дітей.

Бажаю, щоб такого рівня досягли медицина та інші галузі, які надають послуги мешканцям нашої громади. На мою думку, не має людина морального права вимагати у сільському закладі медицини широкого спектру послуг, якщо вона підписала декларацію з лікарем з іншої громади, а, отже, кошти, передбачені НСЗУ, пішли в іншу громаду. Я наголошую всім медичним працівникам із наших трьох амбулаторій і шести ФАПів, що вони повинні працювати і переконувати людей укладати угоди із місцевими лікарями, адже, у першу чергу, людина звертається до медика, який найближче.

— Які перспективи, власні ресурси для розвитку має Новицька громада?

— З утворенням громади, тепер вона налічує 10 сіл, ми отримали великі можливості і засоби для розвитку, у тому числі і промисловості, для залучення інвесторів. Новицька громада ще у час каденції депутатів минулого скликання створила Стратегію розвитку громади. Це саме той довготерміновий план, що допоможе працювати правильно і прозоро, розрахувати можливості громади, чітко по пунктах сформулювати завдання за таким алгоритмом: якщо це виконано, то отримуємо таке.

Депутати попереднього скликання Стратегію розвиту затвердили. Однак після приєднання до громади ще трьох сіл, тепер апарат сільської ради разом із депутатами і громадою працюють над її коригуванням.

Наш головний ресурс — працьовитість людей, чудова земля. Раніше більшість сіл нашої громади спеціалізувалися на вирощуванні овочів, продукції тваринництва. Але для того були передумови. Господар виростив бичка, продав і міг за ці кошти придбати цемент, наступного року міг придбати цеглу. А виростивши третього бичка, міг за виручені гроші купити дерево для даху і шифер. Тепер така ситуація, що на бичку зароблять перекупники, продавці м’яса, а не селянин. Подібна ситуація і з іншою продукцією. Якби селянин, фермер мав хоча б 10% рентабельності і ринки збуту, то можна б говорити про відродження сільського господарства.

Перспективи розвитку громади ми обговорюємо із депутатами, визначаємо пріоритети. Вони, як представники сіл громади, мають можливість впливати на всі сфери життя, зокрема на спосіб використання сільськогосподарських земель. Адже тепер ні обласна, ні районна влада не може диктувати, як розпоряджатися землею.

Кожне наше село має перспективи для розвитку, ресурси. У Берлогах, наприклад, ми маємо сировину для виробництва цегли, великі запаси піщано-гравійної суміші. І загалом у Новицької громади цих запасів — від Топільського до Вістови. Та, на жаль, законодавець обмежує можливості її використання. Тому ми не можемо гравій використовувати навіть для нагального ремонту доріг. Ми зверталися до обласної влади, щоб зняти цю заборону. Наразі результату ще немає.

Інший приклад. Завій має величезні запаси газу. Раніше працювало 20 свердловин. Тепер тут відновлюють видобування газу, але село з того має мізер. До грудня 2020 року Завійська школа обігрівалася грубками на дровах. Лише кілька місяців тому вдалося газифікувати.

А у Грабівці, яка входить у Завійський старостинський округ, досі у селі немає газу. Хоча по дорозі у Грабіці їздить до свердловин потужна новітня техніка, розбиває її. Через те, що законодавець відмінив інвестиційний внесок тепер доводиться у тих, хто провадять діяльність на території громади, випрошувати допомогу, йти з простягнутою рукою.

Але все залежить від волі інвестора. Наприклад, у громади склалися партнерські стосунки з «Прикарпатагро», директор Богдан Романовський. За те, що підприємство працює на наших землях, воно взяло на себе обов’язок зимового утримання доріг: розчищає сніг від Грабівки до Топільського. А також «Прикарпатагро» бере участь у соціальних проєктах громади.

— Що, передовсім, має знати людина, яка проживає не у Новиці, а в інших селах Новицької громади, аби вирішити те чи інше питання, як їй оформити субсидію, соціальну допомогу, пільги, приватизувати землю, куди подати документи ? До кого йти?

— Насамперед треба звертатися до старости. Староста і є представником влади, і першим моїм помічником у кожному селі. Дуже добре, що завдяки реформі послуги вдалося наблизити до людей. Центр надання адміністративних послуг суттєво полегшив людям життя. Тепер у ЦНАПі та на віддалених робочих місцях у селах громади можна отримати близько 100 послуг, які раніше здебільшого надавали у райцентрі — у Калуші..

— Які проблеми громади не можна відкладати на потім, тобто потребують якнайшвидшого вирішення?

— У всіх селах є такі проблеми. У Підмихайлі головна проблема — дороги, завершення будівництва амбулаторії, водопостачання ліцею та школи мистецтв, берегоукріплення берегів Лімниці біля пішого моста.

У Добровлянах — берегоукріплення правого берега Лімниці вище моста. Інакше — ще кілька повеней і вода добереться до людських осель.

Берлоги — капітальний ремонт дороги Новиця — Берлоги, а також берегоукріплення: русло річки знаходиться за 

30 метрів

 від дороги.

Зелений Яр — треба створити можливості, щоб люди могли придбати у селі хоча б товари першої необхідності (виїзна торгівля підприємців чи відкриття торговельної точки)

У Завою досі немає закладу дошкільної освіти, також необхідно перекрити дах гімназії.

У Грабівці треба переобладнати котельню гімназії.

Середньоугринівський старостинський округ вимагає завершення капремонту дороги, мостових переходів, берегоукріплення.

У Новиці на часі — завершення епопеї із будівництвом спортзалу.

У Бережниці головні проблеми — ремонт дороги та протипаводкові заходи, облаштування русла річки Бережничка.

Сільські вулиці, треба сказати відверто, у всіх 10 селах здебільшого у незадовільному стані.

Пріоритетними також вважаю питання екології, зокрема поводження із ТВП, їх сортування.

Більшість закладів культури також потребують хоча б поточного ремонту. На це у цьому році кошти треба шукати у бюджеті культури. У галузі культури, як і в освіті, медицині, в соцзахисті, є свої бюджети. Керівники разом із колективами розпоряджаються коштами. Чим раціональніше використовуватимуть, тим більше можна вкласти у ремонти і придбання техніки, обладнання.

Також Новицька громада має 8 затверджених цільових програм, які потребують реалізації, а відповідно — і коштів.

— Про туристичні перспективи Новицької громади. Чи має їх громада?

— Чекаємо туристів у Старий Угринів до 30-ліття Незалежності України. На території музею Степана Бандери за кошти державного і обласного бюджетів планують роботи з благоустрою, встановити флагшток. Оновлюються експозиції музею. Також ми беремо участь у проєкті «Бойківська сіль», у програмі зі створення таборів на території Грабівки для вишколів СУМівців. Працівники культури працюють над створенням порталу про туристичні принади Новицької ОТГ. Є багато ідей, але ми лише на початку шляху їх реалізації.

— Чи склалася співпраця із депутатським корпусом громади, у якому є представники шести політичних сил?

— Так, є конструктивна співпраця з депутатським корпусом територіальної громади, ми вирішуємо проблеми громади, а не проводимо політичні дискусії. Дуже тісно співпрацюємо з депутатами обласної ради. Зі своїх депутатських фондів суттєві суми у розвиток громади у 2021 році вкладають депутати облради Назарій Кизимишин, Михайло Якимчук, Оксана Тебешевська. Велике спасибі від імені громади за співпрацю також висловлюю народному депутату Едуардові Прощуку.

— Президент Володимир Зеленський ініціює національну програму «Нове село». Чи готова Новиця брати у ній участь?

 

— Звісна річ, що готові брати участь, навіть на конкурсних засадах. Ми — за всі програми, що сприяють розвитку. Але, насамперед, просимо державу створити сприятливе законодавче поле, яке б давало можливість громадам самим заробляти і розвиватися.

Джерело: https://kalushnews.city/articles/135202/bogdan-dadyak-novicka-gromada-maye-resursi-i-perspektivi-dlya-rozvitku-schob-buti-samodostatnoyu?shareimg=https%3A%2F%2Fimg2.abo.media%2Fupload%2Farticle%2Fo_1f1mi36ds1f8f1jml036lk1f9g1k_th_lnd_xx.jpg&fbclid=IwAR174sMJ8J9wt5IsiUAx6fRcDfrGZ0YrOx-ewzFHdUubR-4To1wtvziB75Q

Всі права застережено ©2018-2024 Івано-Франківське регіональне відділення асоціації міст України