Таку пропозицію вніс голова Печеніжинської громади Ігор Довірак.

За словами очільника громади до 1939 року Печеніжин був не селищем, а містечком.

“Я є противник такої назви, як селище. Дуже хочу, щоб у Верховну Раду внесли пропозицію, щоб оце “селище” – від російського варіанту “посьолок” (поселок – мовою оригіналу – ред.) – таки скасувати. Бо селище – дотичне до російськомовної культури, а в нашій милозвучній українській мові є варіант “містечко”, пишуть Версії.

Можна в законі прописати, що містечко – це населений пункт до 10 тисяч мешканців, а все що більше – то вже місто”, – пропонує Ігор Довірак. До слова, вільна енциклопедія Вікіпедія трактує містечко, як різновид поселення в різних країнах світу – меншого за місто, але більшого за село, а селище міського типу – як радянський неологізм для позначення містечка.

Українські селища і досі неформально називають містечками, хоч радянський варіант і був запроваджений в діловодстві України майже 100 років тому. Аналогом українських містечок є, наприклад, англійський таун, литовський містеліс, єврейський штетл або японський мачі. Наразі в Україні є 886 селищ, з них 24 – на Прикарпатті.

Це зокрема Битків, Більшівці, Богородчани, Брошнів-Осада, Букачівці, Верховина, Вигода, Войнилів, Ворохта, Гвіздець, Делятин, Єзупіль, Заболотів, Кути, Ланчин, Лисець, Обертин, Отинія, Перегінське, Печеніжин, Рожнятів, Солотвин, Чернелиця, Яблунів.

Джерело: http://versii.if.ua/novunu/mistechko-zamist-radyanskogo-selishha-na-prikarpatti-initsiyuyut-proukrayinske-administrativne-novovvedennya/?fbclid=IwAR3oO9DiyuvDZ7U7V572WOcypBgjW9RfFNNDr_1SU4hydFMjvCvZqX2-b0I