Олег Мандрик: Працевлаштованість випускників ІФНТУНГ сягає 65-70 відсотків

В інтерв’ю газеті «Галичина» доктор технічних наук, професор, перший проректор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (ІФНТУНГ) Олег МАНДРИК розповів про здобутки закладу у міжнародному співробітництві, ефективному використанні енергії та мінімізації енергетичних затрат, також закцентував свою увагу на досягненні університетом статусу дослідницького, дистанційному навчанні під час карантину, нових спеціальностях та працевлаштуванню випускників.

– Олеже Миколайовичу, нещодавно Вам присвоїли почесне звання «Заслужений працівник освіти України». Що для Вас означає ця відзнака?

– Справді, Указом Президента України від 15 травня 2020 року № 186 мені присвоїли почесне звання «Заслужений працівник освіти України». У травні відзначають День науки і цей указ Президент підписав саме напередодні цього свята, відзначивши багатьох науковців та освітян високими нагородами. У ньому говориться, що це «за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм».

Особисто я вважаю, що це відзначення всього колективу Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Адже одному досягти таких високих нагород дуже важко, а деколи й неможливо. Тому користуючись нагодою, хочу щиро подякувати ректору університету академіку Євстахію Крижанівському, колегам проректорам, директорам інститутів, викладачам та студентам за підтримку та добрі результати роботи колективу, в якому я уже 35 років: від студента першого курсу механічного факультету – до першого проректора закладу вищої освіти.

– Ви є випускником закладу, в якому сьогодні обіймаєте посаду першого проректора. Яким університет був тоді, коли ви у ньому навчалися, і яким став тепер? У чому простежуються найбільш кардинальні та очевидні зміни?

– О, змін насправді дуже багато… До Івано-Франківського інституту нафти і газу вступив 1985 року, і за всі ці роки жодного разу не пожалкував, що доля звела мене з одним із найкращих закладів вищої освіти. Інститут постійно розвивався: відкривали нові спеціальності, створювали кафедри, лабораторії, формували наукові школи. При цьому відбувалися позитивні зміни у структурі закладу, змінювались зміст та форми навчання, удосконалювались методи досліджень, покращувалась матеріально-технічна база тощо. Водночас і змінювався статус: 1994 року інститут досягнув найвищого рівня і став технічним університетом, а 2001 року закладу присвоїли статус національного за значні успіхи у підготовці фахівців для економіки держави. В стратегії розвитку університету на період до 2025 року зазначено, що місією закладу є надання якісних освітніх послуг для всебічного професійного, інтелектуального і творчого розвитку особистості, виконання наукових досліджень, співпраця із суспільством заради сталого розвитку та енергетичної безпеки держави.

– Вже два роки очолюєте Басейнову раду Дністра – громадську організацію, що займається проблемами якості води в країні, зокрема, басейну Дністра. Які основні напрями її роботи і, якими здобутками можете похвалитися?

– До речі, в останню неділю травня згідно з рішенням Басейнової ради, відзначали Міжнародний день Дністра. Тому хочу привітати з цим святом, яке покликане привернути увагу громадськості до проблем, пов’язаних із раціональним використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів Дністра. Саме для цього і створили Басейнову раду – платформу, де відбувається відкрита і чесна дискусія щодо проблем управління водними ресурсами у межах території річкового басейну, а це сім областей України та Молдова. Тому до Басейнової ради входять представники влади, громадськості, різних підприємств всіх районів, всього майже 80 осіб. Надзвичайно приємно, що керівництво радою та секретаріат з надання якісних освітніх послуг для всебічного професійного, інтелектуального і творчого розвитку особистості, виконання наукових досліджень, співпраця із суспільством заради сталого розвитку та екологічної безпеки, сконцентровані саме в Івано-Франківській області. Також хочу відзначити активну роботу Дністровського басейнового управління водних ресурсів на чолі з Романом Михайлюком.

А щодо екологічних проблем, то з цією тематикою доля звела мене ще 2007 року, коли ректор університету призначив мене на посаду декана інженерно-екологічного факультету, згодом інституту. Потім захист докторської дисертації з наукових основ підвищення рівня екологічної безпеки, звання професора кафедри екології ІФНТУНГ, головний редактор фахового наукового журналу «Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування», голова спеціалізованої вченої ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій з екологічної безпеки.

Хочу відзначити, що сьогодні дуже гостро піднімаються питання охорони навколишнього середовища. На останньому засіданні Уряду ухвалили рішення про відновлення роботи Міністерства охорони середовища, в університеті створили на виконання наказу Міністерства освіти і науки України Центр колективного користування науковим обладнанням «Техноекобезпека Карпат», але галузь потребує і кваліфікованих фахівців, підготовку яких проводять в ІФНТУНГ за спеціальностями «екологія» та «технології захисту навколишнього середовища». Тому запрошую випускників ліцеїв, гімназій, технікумів Івано-Франківська та області поповнити лави багатотисячної університетської родини, де вони зможуть обрати фах більше як за 40 спеціальностями та освітніми програмами за першим бакалаврським та другим магістерським рівнями!

– Університет нафти і газу доволі потужно працює у напрямі міжнародного співробітництва, нещодавно виграв п’ять престижних міжнародних грантів. Як гадаєте, чому закладам вищої освіти так важливо розвивати цей напрям роботи? Що це дає ІФНТУНГ?

– В університеті навчаються студенти-іноземці із 36 країн світу, а також успішно реалізують програми академічної мобільності та подвійних дипломів. Згідно з підписаними угодами тільки у Гірничо-металургійній академії (м. Краків, Польща) сьогодні безкоштовно навчаються майже 60 найкращих магістрів п’яти інститутів ІФНТУНГ.

Також маємо добрі результати участі в різних міжнародних програмах, адже науковці університету за останні два роки виграли багато нових міжнародних проєктів з різних напрямів, а це розширює можливості закупівлі сучасного обладнання, проведення міжнародних конференцій та зустрічей, публікації результатів досліджень у науково-метричних виданнях світу та інше. Університет є учасником 8-ої Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020». Реалізуємо такі проекти: «Транскордонний академічний розвиток для досліджень та інновацій» (керівник проф. Леся Шкіца), «Розвиток транскордонного співробітництва щодо популяризації об'єктів історичної та культурної спадщини на транскордонній території Румунії й України» (проф. Микола Приходько), «Відновлення енергії з твердих побутових відходів з використанням технологій теплового перетворення в транскордонному регіоні» (проф. Максим Карпаш), «Регіональний центр навчання та моніторингу впливу електроустановок на навколишнє середовище» (проф. Ярослав Адаменко), «Транскордонна мережа енергетично сталих університетів» (проф. Максим Карпаш), «Розвиток компетентності працівників литовського та українського публічних секторів з використанням методології дизайн-мислення» (проф. Дмитро Дзвінчук) та інші. Багато міжнародних проєктів уже реалізували в університеті з добрими відгуками та результатами.

– Отримати статус дослідницького університету – давня мрія ІФНТУНГ. Наскільки сьогодні заклад є близьким до досягнення цієї стратегічної мети?

– Згідно із законодавством України статус дослідницького університету є найвищим. Тому основним завданням колективу є здобуття статусу дослідницького університету, для досягнення якого необхідно багато працювати. За своєю суттю наш університет є технологічним. Формування інноваційної технологічної інфраструктури для реалізації нових технологій є неможливим без поступового розвитку інститутів і кафедр університету, зорієнтованих на підготовку конкурентоспроможних фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів, розроблення інноваційної продукції світового рівня, впровадження у практику наукових досягнень технічних, технологічних та проектно-конструкторських розробок.

– Сьогодні енергоощадні технології – в тренді. Знаю, що університет має неабиякі здобутки в ефективному використанні енергії та мінімізації енергетичних затрат. Чому обрали саме цей напрям одним із пріоритетних?

– Наш університет щодо питань енергоефективності та енерговикористання – серед лідерів в Україні, тому керівництво держави та Міністерства освіти і науки часто проводить у нас різні конференції та наради з цих питань. Хочу відзначити деякі напрацювання: в університеті збудували дев’ять газових котелень, в головному корпусі встановили тепловий пункт із застосуванням системи електротеплоакумуляційного нагріву, для нагріву води в басейні встановили сонячну теплову станцію, на дахах деяких споруд – сонячні фотоелектричні станції. Як результат – значне зменшення використання енергоносіїв, скорочення витрат на комунальні платежі.

Також хочу відзначити, що торік університет виграв інвестиційний проект «Підвищення енергоефективності об’єктів бюджетної сфери міста Івано-Франківська» Північної екологічної фінансової корпорації (NEFKO) загальною вартістю майже 10 млн євро, що дозволить утеплити корпуси та гуртожитки, провести ряд робіт з енергоефективності споруд у нашому університеті.

– Триває реконструкція легкоатлетичного стадіону університетського спортивного комплексу. Які нові можливості перед студентами відкриє ця оновлена спортивна інфраструктура?

– Один із проєктів, які наш університет виграв – «Розвиток молодіжного спорту на Прикарпатті шляхом реконструкції легкоатлетичного стадіону спортивного комплексу ім. А. Гемби». Високі гості доволі часто відвідують цей об’єкт. Минулого року з ним ознайомилися, зокрема, й нинішній прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і президент Національного олімпійського комітету України, олімпійський чемпіон, Герой України Сергій Бубка, а також очільники Прикарпаття – Олег Гончарук та Віталій Федорів, до речі, випускники нашого університету. Така увага до стадіону – не випадкова. Адже йдеться про частину національної програми «Велике будівництво», ініційованої президентом України Володимиром Зеленським, що передбачає спорудження доріг та інфраструктурних об’єктів по всій країні.

Окрім сучасних поліуретанових доріжок і нового газону футбольного поля з автоматичним поливом, тут вже з’явились нові трибуни для глядачів, оновили освітлення, табло, закупили сучасне спортивне обладнання. На порядку денному – облаштування в манежі розминочного приміщення для атлетів. Загальна вартість проєкту майже 35 млн. грн. Плануємо пройти сертифікацію легкоатлетичного стадіону за міжнародними стандартами, уже створили в університеті Центр розвитку молодіжного спорту, академію футболу і плануємо в подальшому розвивати спорт та виходити на нові всеукраїнські та міжнародні рівні, адже у вересні федерація легкої атлетики запланувала міжнародні змагання серед юніорів. Тому запрошую до активної участі всіх небайдужих до спорту дітей, студентів, молоді та інших людей.

– Для багатьох закладів освіти – карантин та необхідність блискавичної організації дистанційного навчання став справжнім викликом. Як з ним впорався ІФНТУНГ? Можливо, напрацювали власні університетські лайфхаки навчання у форматі «онлайн»?

– Карантин в період пандемії змусив як викладачів, так і студентів замислитись по-новому щодо якості надання освітніх послуг. В університеті функціонує центр дистанційного навчання, центр тестувань, інформаційний центр, представники яких, під керівництвом навчального відділу, надавали навчальні послуги здобувачам вищої освіти дистанційно, використовуючи різні інформаційно-комунікаційні засоби. Сфера застосування технологій дистанційного навчання в університеті постійно розширюється, викладачі університету створили понад 400 дистанційних курсів, база тестових питань налічує кілька тисяч тестів, велика кількість студентів стаціонарної та заочної форм навчання ще до карантину використовувала технологію дистанційного навчання ІФНТУНГ для самопідготовки, складання поточних та підсумкових контрольних заходів з навчальних дисциплін, виконання віртуальних лабораторних робіт та інше. Перспективним є впровадження методів дистанційного навчання без відриву від виробництва для студентів, які здобувають другу післядипломну освіту. Сьогодні проводимо заліково-екзаменаційну сесію у дистанційному режимі та удосконалюємо навички цієї роботи загалом.

– Цього року в зв’язку з пандемією коронавірусу COVID-19 вступна кампанія розпочнеться пізніше. Як готується університет до її старту? Чи відкрили цього року нові спеціальності, за якими вже у новому навчальному році зможуть навчатися студенти?

– У зв’язку з пандемією коронавірусу COVID-19 вступна кампанія розпочнеться 1 серпня з реєстрації електронних кабінетів і триватиме до 15 вересня, тому новий навчальний рік для першокурсників розпочнемо теж пізніше. Але університет готовий до вступної кампанії: створили інститутські приймальні комісії, провели профорієнтаційну роботу, всеукраїнську олімпіаду, підготовчі курси, запрацював новостворений відділ маркетингу. ІФНТУНГ постійно розвивається, враховуючи виклики сьогодення, тому відкриваємо нові спеціальності та освітні програми підготовки фахівців для розвитку ОТГ та загалом економіки України. Окрім популярних спеціальностей, «нафтогазова інженерія» та «ІТ-технології», «менеджмент та фінанси», «філологія та екологія», «архітектура та електропостачання, відкрили декілька нових: «теплоенергетика», «інженерія відновлювальної енергетики», «маркетинг», «смарт-технології», «інтернет речей», «проектний менеджмент», «бізнес-економіка», «мехатроніка», «міжнародний готельно-туристичний бізнес» та інші. Тому щиро запрошую абітурієнтів подавати заяви та вступати до нашого університету, який уже підготував понад 60 тисяч фахівців, серед яких гордістю закладу є: Василь Рудко, Богдан Будзуляк, Руслан Марцінків, Роман Шеремета, Олег Гончарук, Віталій Федорів, Сергій Басараб та багато інших знаних людей в Україні та за її межами.

– Не таємниця, що значний відсоток студентів після закінчення закладів вищої освіти не можуть працевлаштуватися, адже пропозиція значно перевищує попит. Яким чином університет намагається на своєму рівні вирішувати цю проблему і допомагати своїм випускникам знайти роботу за фахом?

– У законі «Про вищу освіту» чітко прописано, що університет тільки сприяє працевлаштуванню випускників. Тому кожного року наказом ректора створюється комісія, яка розсилає листи на підприємства, в результаті до університету приходять пропозиції-запити та приїжджають представники на розподіл. Так проблеми є: забезпечення житлом, заробітна плата, компанії за межами міста Івано-Франківська, одружені студенти тощо. Але ми намагаємось їх вирішувати і вважаю, що загалом відсоток працевлаштованих випускників нашого університету досить високий, становить 65-70%. Багато найкращих випускників працевлаштовуються у знані світові та європейські компанії. На мою думку, працевлаштування випускників повинно бути одним із основних критеріїв у рейтингу університетів та враховуватись при розподілі державного замовлення на підготовку фахівців.

ІФНТУНГ визнаний в Україні та за її межами центр високоякісної освіти і науки для забезпечення сталого розвитку держави. Особливістю університету є те, що його інтелектуальний потенціал зорієнтований на вирішення стратегічних проблем енергетичної безпеки держави!

Джерело: https://galychyna.if.ua/analytic/oleg-mandrik-pratsevlashtovanist-vipusknikiv-ifntung-syagaye-65-70-vidsotkiv/?fbclid=IwAR1_cgOKLgfRyx8gLFtNHu1_qmhHiiHk8b8yd8ykhBu3OyEbC4WdcaV5gYI

Всі права застережено ©2018-2020 Івано-Франківське регіональне відділення асоціації міст України