…А проблем більшає. Надія ДАНИЛЮК: Наша команда професійна, розумна – люди, яким можна довіряти і від яких відчувати підтримку

Селище Ланчин над Прутом має давню історію і великі «сучасні» мрії. За дослідженнями Петра Сіреджука, цього року йому, центру територіальної громади на Надвірнянщині (селище Ланчин, села Добротів, Середній Майдан, Глинки і Вишнівці), сповнилося 780, оскільки перша письмова згадка про це поселення сягає ще 1241 року. А за однією із краєзнавчих версій про походження назви Ланчин, зокрема світлої пам’яті Степана Пушика, це містечко було дарунком засновника першої галицької династії князів Ростиславичів – Ростислава-Михайла Володимировича (1038–1067 рр.) своїй дружині Ілоні, доньці угорського короля Бели І, яку тогочасні літописи називали Ланкою.

Отже, хтозна, може, ще з княжих часів і до наших днів час від часу пробивається «ген» жіночого верховенства у цьому неповторному куточку Прикарпаття. Адже якщо з 2017 року головою Ланчинської селищної ради територіальної громади був Володимир Попович, то з кінця грудня 2020-го її вже очолює Надія ДАНИЛЮК. Тож саме з нею відверто, зблизька і без рожевих окулярів розмовляємо про особливості реформи з децентралізації, зокрема в Ланчинській ТГ.

– Надіє Романівно, очевидно, навіть попри те, що підвалини територіальної громади було закладено ще до Вас, все ж на першому році роботи очолювати селищну раду і нести величезний тягар відповідальності, мабуть, нелегко?

– Досвід роботи у місцевому самоврядуванні у мене є, тож основні проблеми громади мені відомі, бо за попереднього скликання депутатів селищної ради працювала на посаді її секретаря. Загалом у нашій громаді – майже 11,5 тисячі жителів. Маємо чотири освітні заклади – Ланчинський і Середньомайданський ліцеї та Ланчинську і Добротівську гімназії, дошкільний навчальний заклад «Ромашка» у Ланчині, Будинок дитячої і юнацької творчості, Ланчинську дитячу музичну школу. Працюють у селищі бібліотеки – дитяча і для дорослих, а також бібліотечні установи в селах Добротові і Середньому Майдані, клубні заклади.

У Ланчині діють центри первинної медико-санітарної та паліативної й терапевтичної допомоги, у селі Добротові маємо амбулаторію, а в Середньому Майдані – ФАП. Маємо в громаді місцеву пожежну команду, ЦНАП, поліцейську станцію тощо.

Кілька слів – про Центр паліативної і терапевтичної допомоги, приміщення якого ще перебуває на балансі Надвірнянської міської ради. Ми плануємо взяти його на баланс нашої територіальної громади, адже він розташований у її центральній садибі і обслуговує наших жителів, а також там працюють люди з нашої громади. То який сенс у тому, щоб податки з фізичних осіб надходили до бюджету Надвірної?

Уже звернулися ми туди з відповідними документами. Наразі ж для розвитку цього центру навіть ремонт зробити не можемо, адже медичну субвенцію потрібно передавати у міський бюджет. У 2018 році за кошти наших заробітчан із різних країн світу було придбано автомобіль екстреної медичної допомоги, який нині обслуговує територіальну громаду. Наші люди переважно працюють у Бельгії, Англії, Італії, США, Чехії. Дуже багато ланчинців у світах. Тим часом у ТГ немає ні фабрик, ні заводів, ані інших промислових виробництв, а переважно працюють фізичні особи-підприємці, дрібний і частково середній бізнес.

– Реформи, зрозуміло, відбуваються для того, щоб люди жили краще – у всякому разі так декларують їхні творці. На Ваш погляд, чи виправдала децентралізація сподівання людей?

– Хоча процес децентралізації і завершився, проблем більшає. Адже громади мусять самотужки шукати шляхи наповнення своїх бюджетів. Наприклад, освітня державна субвенція покриває тільки видатки для заробітних плат учителям, а техперсоналу платимо з місцевого бюджету. Всі культурні установи, дошкільний навчальний заклад, музична школа, центри творчості та адмінпослуг, пожежна дружина тощо – все фінансується з бюджету ТГ.

Погруддя співцю січового стрілецтва письменникові Юрію Шкрумеляку в сквері селища Ланчина (автор – заслужений художник України, член НСХУ Ярема Оленюк, 1995 р.).
Погруддя співцю січового стрілецтва письменникові Юрію Шкрумеляку в сквері селища Ланчина (автор – заслужений художник України, член НСХУ Ярема Оленюк, 1995 р.).

Наша громада виграла проєкт, завдяки якому надаватимемо людям і адмінпослуги з виготовлення ІD-карток та закордонних паспортів. Співфінансують проєкт з бюджетів обласного й ТГ. Дуже вигідно – і людям не потрібно буде їхати до райцентру, і кошти надходитимуть до нашої скарбниці. В реалізації багатьох добрих громадських задумів і залученні коштів для розвитку територіальної громади нам сприяє депутат обласної ради Михайло Іваночко...

2020-го у нас була велика повінь, яка завдала людям, передовсім у Ланчині за Прутом, значних збитків. Понад сто будинків було підтоплено, а три – цілком зруйновано, і 31 родину довелося відселяти. Найбільше потерпілим виділили по 300 тис. грн, на капітальні ремонти – по 50 тис. Такого лиха завдали саме гірські притоки Пруту – потічки Урюк, Кобилиця та Криховець, а також Слобушниця, які розлилися. Востаннє така повінь була ще 1968 р. Коштом управління капітального будівництва ОДА частково провели відновлювальні роботи, але цілком їх ще не завершили. Цього року за сприяння наших місцевих підприємців, які надали техніку, прокопали понад кілометр ровів та відновили дев’ять містків через потоки.

Ми не раз зверталися до Кабміну, готуємо звернення до народного депутата від нашого округу Василя Вірастюка, щоб виділили додаткові кошти для завершення післяпаводкових робіт і вжиття певних заходів для запобігання такому лихові в майбутньому. Ціна питання – до 10 млн грн. Тож нині основна проблема громади – відновлювальні післяповеневі роботи. Освітлення центральної частини Ланчина налагоджено, та працюємо й над вуличним освітленням – завдяки старанням депутата облради Михайла Іваночка на те передбачено цього року 250 тис. грн, тож понад два десятки вулиць селища матимуть освітлення. Також у Середньому Майдані і Добротові вулиці освітлені лише частково. Але плануємо до кінця нашої каденції розв’язати проблему освітлення у всій громаді.

У невеличких селах Глинках і Вишнівці одна головна проблема – відсутність газифікації. А ще потрібно зробити 12 кілометрів дороги загального користування місцевого значення Богородчани – Ланчин, зокрема від Ланчина до Вилок. Відсутність належного автошляху – велика проблема для Середнього Майдана, Глинок і Вишнівців. Наразі немає сполучення з районом у цих гірських громадах – перевізники не хочуть їхати бездоріжжям. Ми вже надіслали запит до обласної ради.

Звичайно, інша ситуація у Ланчині чи Добротові – там дорога і автосполучення належні. Було б добре, щоб і Ланчин мав статус гірського населеного пункту, як інші села ТГ. Торік народна депутатка Оксана Савчук навіть зачитувала текст відповідного запиту на засіданні Верховної Ради. На жаль, відповіді нема. Бракує селищу 25 метрів до означеної висоти – потрібно змінювати законодавство. Але є й чимало позитиву. Наприклад, тішимося започаткованою нами доброю справою – закупівлею будівельних матеріалів для ремонту освітніх і культурних закладів за кошти селищного бюджету. Цього року на це вже витратили 118 тис. грн. Адже одним із пунктів моєї передвиборчої агітації було завдання – припинити побори у школах. Маємо доброго великого інвестора у громаді, якому в оренду надано сільгоспугіддя. Люди цього року вже відчули від нього віддачу. Бо попередній орендар не виконував своїх обов’язків і не розраховувався з пайовиками.

– Минуло 780 років з часу першої писемної згадки про Ланчин. Як і з яким настроєм громада відзначила цю дату?

– Урочисті заходи тривали два дні. Масові заходи відбувалися біля Народного дому селища. У Ланчині проходив міжнародний турнір «Богатирські ігри» «Україна – Румунія». Ми мали поважних гостей – народних депутатів Оксану Савчук та Василя Вірастюка. Дуже хочемо, щоб наша громада процвітала, і працюємо відкрито для кожної людини. Ми навіть перебіг сесій транслюємо «наживо». Наші депутати дуже активні. Маємо два старостинські округи – у Добротові і Середньому Майдані.

– Що плануєте для розвитку громади і чи маєте для цього фінансові ресурси?

– Ми підготували і затвердили на сесії селищної ради шість проєктів розвитку громади. Наприклад, у Ланчині – це впорядкування і оновлення скверу ім. Б. Хмельницького для дозвілля дітей і молоді. У Добротові плануємо біля церкви розташувати спортивний майданчик і впорядкувати територію навколо неї для спілкування і відпочинку. Хочемо також облаштувати належно рекреаційну зону і встановити фігуру Матері Божої в урочищі з цілющою джерельною водою «Забереж», освітити територію, де люди вже почали з власної ініціативи наводити лад. Плануємо відремонтувати спортивний майданчик зі штучним покриттям у Ланчинській гімназії, яка не має спортивної зали, а у Середньому Майдані – встановити такий майданчик біля школи. Сподіваємося за два-три роки означені проєкти реалізувати.

Люди по-різному оцінюють результати децентралізації. Було вже, що й мітингували під селищною радою. Адже роботи з берегоукріплення після повені 2020-го незавершено. І не кожен знає, що не наша у тому вина і що кошти на це виділяють з Держбюджету, а не зі скарбниці ТГ. Люди ж гадали, що кошти надійшли, а ми нічого не робимо. Роз’яснюємо це все їм і готові до спілкування з будь-якого приводу. Хтось дякує, а хтось хоче, образно кажучи, щоб уже й зараз все було зроблено.

– А з яких джерел наповнюєте бюджет територіальної громади?

– Передусім – за рахунок місцевих податків і зборів. А ще завдяки акцизному податку, бо на території громади працює АЗС. Об’єднаний бюджет ТГ становить 69 млн грн. Але ж ви розумієте, що у ньому 38 млн – освітня державна субвенція. За пів року ми виконали річний бюджет на 95 відсотків. Це добре. Нам дуже посприяв у цьому згаданий сільськогосподарський інвестор.

– Ви ще не розчарувалися, що взялися за таку важку ношу місцевого самоврядування, як керівництво територіальною громадою?

– Ще ні. Бо маю добру команду однодумців і фахових працівників, активних депутатів. Мої помічники – добрі спеціалісти, розумні люди, яким можна довіряти і від яких завжди відчувати підтримку. Працюємо всі злагоджено для громади – без непотрібних нарікань і звинувачень. Я дуже вдячна працівникам адміністративного апарату селищної ради територіальної громади. Вони знають свою роботу і добре усвідомлюють обов’язки. Разом і тільки разом зможемо розвивати нашу громаду.

Джерело: https://galychyna.if.ua/

Всі права застережено ©2018-2021 Івано-Франківське регіональне відділення асоціації міст України