Найбільше поширеними є дві групи в рамках таких об’єднань. Перші займаються заготівлею, переробкою та оптовим й роздрібним збутом сільськогосподарської продукції, другі - оптовими закупівлями засобів виробництва з їх наступним постачанням у господарства своїх членів.

Тож європейський досвід свідчить, що збутові кооперативи в чистому вигляді зустрічаються рідко. Переважно об’єднання не лише виробляють продукцію, а й переробляють, пакують тощо.

Натомість в Україні подібні об’єднання швидше виняток, ніж правило. Якщо і є, то у форматі «зібрати в одних – продати іншим». Втім необхідність у створенні розуміють сільськогосподарських кооперативів (СОКів) є зрозумілою, в тому числі і для уряду.

Ольга Трофімцева, заступник міністра аграрної політики з питань європейської інтеграції:

- Ніде у світі молочна галузь насправді не працює так, щоб приймати сировину від одноосібних господарств з одною коровою. І тут мова йде не тільки про стандарти Європейського Союзу. Такі глобальні правила гри. Якщо ми хочемо бути конкурентоспроможними, то в нас тільки один шлях – кооперація і розвиток переробки. Альтернативи нема й не буде. Я наголошую, йдеться не тільки про експорт, а й про внутрішній ринок. Ми з вами повинні мати право споживати якісні молочні продукти, а не щось там з додатками пальмової олії.

Як повідомляють у профільному департаменті Чернігівської ОДА, 2018 року в області не створено жодного молочарського СОКу. Загалом на Чернігівщині зареєстровано лише 8 таких об’єднань.

Поголів’я ж корів у домогосподарствах регіону - трохи більше 59 тисяч. Чисельність їх невпинно зменшується: мати в господарстві корову стає невигідно. До того ж, люди досить налякані анонсованими новими стандартами молока й загрозою припинення приймання молока від домогосподарств.

Нові стандарти – правда і міфи

Згідно із Угодою про Асоціацію з ЄС Україна має поступово переходити на європейські стандарти харчової продукції, в тому числі й молочної. Зокрема, що стосується ґатунків молока.

У Євросоюзі виробляють лише молоко ґатунку «екстра». В Україні ж на сьогодні є аж чотири – екстра, вищий, перший і другий. Основними відмінностями між ґатунками є загальна бактеріальна забрудненість, кількість соматичних клітин та кислотність молока. Наприклад, «екстра» повинен мати загальну бактеріальну забрудненість до 100 тис./см3, тоді як для другого сорту цей показник— до 3000 тис./см3.

В Угоді про асоціацію з ЄС не прописано, як саме і коли Україна повинна реформувати цю сферу – це вирішує уряд. Отож ще 2015 року урядовим рішенням було змінено стандарт, який стосується виробництва сирого коров’ячого молока і який передбачає три гатунки - екстра, вищий і перший.

Зник другий сорт, якому відповідає переважна більшість селянського молока. Новий стандарт мав набути чинності з 1 січня 2018 року, однак початок його застосування перенесли на 1 липня, а потім – ще на 1 січня 2020 року.

Більше того – відтоді і по 1 січня 2022 року «селянське» молоко продовжуватимуть закуповувати, однак вже для виготовлення нехарчових продуктів.

Отже, наразі, немає заборони щодо закупівлі молока у населення переробними підприємствами – тим не менше селянам та промисловості слід готуватися до змін.

Для підвищення якості молока від другого ґатунку до першого як мінімум варто придбати доїльний апарат. Середня вартість обладнання на одну корову близько шести тисяч гривень.

Йдеться і про дотримання гігієни персоналу: особа, що контактує з твариною має бути в чистому одязі, використовувати чисті рукавички, мити руки з милом або дезінфікувати їх. Для доїння потрібно застосовувати чисті ємності, бажано доїльний апарат або доїльну установку, які необхідно мити і дезінфікувати після кожного доїння. І звичайно, корови повинні підлягати ветеринарному огляду.

Однак світовий досвід свідчить, що найкращим виходом у такій ситуації є об’єднання селян у кооперативи.

Одна з найбільших підніжок для українців в цьому питанні – невпорядковане законодавство. Так, закон України визнає кооперативи як неприбуткові організації, тобто що не піддаються оподаткуванню. Водночас Податковий кодекс зобов’язує кооперативи платити податок з прибутку.

Більше інформації за посиланням: http://cntime.cn.ua/economika/item/26166-ukrainskykhkorivokvriatuiekooperatsiiachohochekaiemo?utm_medium=referral&utm_source=lentainform&utm_campaign=cntime.cn.ua&utm_term=1275387&utm_content=6994989&fbclid=IwAR217nKrz2SWlOGWIzukh2HsEltacQETC3E7tNDePUVLv024SAjQ4Ci82nA